Згадайте, у стаді яких держав перебували українські землі в AT—АГ 7 століттях.

Як ви розумієте значення понять «кріпацтво», «панщина»?

Чи пам'ятаєте ви, що, згідно Третього Литовського статуту, в 1588 році відбулося остаточне закріпачення українських селян?

1. Причини зародження українського козацтва

На прикордонні між землями Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського (з 1569 року — Речі Посполитої) та Кримським ханством простяглося Дике Поле. Так називали великі, майже незаселені, території. Фактично це була нічия земля, яка відмежовувала християнський світ від іншої цивілізації — мусульманської. Вона стала місцем, де селилися вільні люди, котрих згодом почали йменувати козаками (слово має тюркське походження й означає «ходити», «шукач пригод», «вільна людина»). Перші писемні згадки про козаків віднаходимо в 1489 році в «Хроніці польській» Марціна Бельського.

З'ясуємо тепер, які ж причини спонукали людей залишати свої домівки і мандрувати у далекі незвідані землі. Насамперед — безмежне природне багатство цього прикордоння із розгалуженими водними артеріями, які манили сюди вихідців із різних верств населення. На всьому тому просторі водилася сила найрізноманітніших звірів і птахів, а в ріках, озерах та лиманах велика кількість різної риби та раків. У Дике Поле на промисли (полювання, рибальство, бджільництво та інші) йшли збіднілі шляхтичі, бояри, містяни. Шукали тут кращої долі й селяни, котрі внаслідок погіршення умов життя, зростання повинностей та податків, прагнули переселитися на нові землі. Людей, які об'єднувалися у ватаги і займалися промислами в Дикому Полі, називали уходниками. З плином часу їхня чисельність зростала. Козаки поступово заселяли нові території — від річки Дністер до річок Сіверський Донець і Дон. Відтак козакування поступово набувало більших масштабів.

Хто вирушав до Дикого Поля повинен бути готовим до бою із татарами, набіги котрих вже від кінця XV століття стали серйозною загрозою. Відтак мешканці Дикого Поля змушені були захищати себе. Тому уходники

об'єднувалися в загони, обирали досвідченого ватажка й озброювалися. Отже, визначальними причинами появи і зростання чисельності козаків стали: уходництво, незадоволення селян своїм становищем та необхідність оборони прикордоння від постійних набігів татар.

1. Де селилися козаки?

2. Кого називали уходниками? Що таке промисли?

3. Назвіть визначальні причини появи і зростання чисельності козаків.

Із «Хроніки польської» Марціна Бель-ського про козаків

«У цей час татари чинили часто великі шкоди Поділлю і в Русі. Не бажаючи цього терпіти далі, король Казимир відправив проти них якнайшвидше свого сина Яна Ольбрахта з усім своїм двором, до котрого приєдналися подоляни й руси. Це діялося року Божого 1489. Ян Ольбрахт, знаючи, що татари зазвичай не сидять довго на одному місці, але якнайшвидше тікають зі здобиччю назад, то насамперед перекрив із максимальною швидкістю їхні звичайні шляхи, особливо ж тому, що мав провідниками козаків, які обізнані з тими місцями».

1. У зв’язку з якими подіями вперше згадується термін «козаки»?

2. Чиїми союзниками були козаки?

2. Козацькі зимівники та поселення

Козаки активно освоювали нові землі. На місцях уходів, тобто промислів, зводили тимчасові помешкання, де зберігали та проводили первісну обробку продукції. Тут козаки солили, в'ялили рибу, добували ікру, а також полювали, розводили бджіл. Ці ж приміщення служили і для захисту від нападів кочовиків. Такі поселення козаків називали зимівниками. Отже, зимівник — це запорозький хутір, що складався із двох, трьох жител для людей та різних господарських будівель — комор, стаєнь, хлівів, курників, льохів. Іноді такий хутір мав млин, кузню. Зимівники були багатогалузевими господарствами, орієнтованими на ринок.

На освоєних землях, насамперед в їхній північній частині, де було безпечніше від нападів кочовиків, уходники займалися хліборобством,

городництвом, закладали сади, практикували різні ремесла. Серед них були ковалі, зброярі, кожум'яки, теслі, шевці, бондарі. Межиріччя Дніпра й Бугу стало хорошим пасовиськом та мисливським угіддям. Поширеним було скотарство. Козаки випасали коней, овець, велику рогату худобу. З городини надавали перевагу капусті, кавунам, дині, бурякам, цибулі, часнику,гарбузам.

Зазвичай козаки були ще й вмілими торговцями, позаяк продавали не лише зроблене чи здобуте власноруч, але й військові трофеї. Торгівлю здійснювали як водними шляхами, так і суходолом. Торговельними партнерами були Кримське ханство, Османська імперія, Польсько-Литовська держава (згодом Річ Посполита), Московське царство та інші країни.

1. З чого складався козацький зимівник?

2. Назвіть господарські заняття козаків.

3. Визначте напрямки торговельних шляхів козаків.

3. Перші січі

Для кращого захисту під час уходів до Дикого Поля козаки у місцях своїх стоянок робили укріплення зі зрубаних і засічених доверху дерев'яних палів. Такі невеликі укріплення-січі розрізнені ватаги козаків будували у багатьох місцях.

Тим часом козаків почали запрошувати для захисту своїх володінь місцева шляхта і прикордонні старости — великокняжі (з 1569 року — королівські). Найбільш успішно з козаками співпрацював черкаський і канівський староста, волинський князь Дмитро Вишневецький. Під своїм керівництвом він об'єднав розрізнені козацькі загони і здійснив кілька вдалих походів проти турків і татар. У 1556 році за його участі на острові Мала Хортиця, що за Дніпровськими порогами, був споруджений дерев'яний замок. Через те, що Хортицький замок Дмитра Вишневецького став зразком для побудови козаками їхніх власних фортець, його традиційно вважають першою Запорозькою (бо розташовувалася за Дніпровськими порогами) Січчю. Сам же князь Дмитро Вишневецький запам'ятався сучасникам і нащадкам як славетний козак Байда.

Надалі Запорозька Січ стала головною фортецею козаків, яких почали називати запорозькими козаками, або ж запорожцями. Зазвичай Січ

розміщували у місцях, важкодоступних для ворогів. На січовому майдані зводили церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважалася заступницею козацтва. Січ поділялася на курені. Так називали будівлю і військовий загін, який у ній мешкав. Назву «курінь» козацькому житлові дали від слова «курити», тобто диміти. Було створено 38 куренів. Усі вони мали різні назви, переважно взяті від своїх отаманів-засновників, або ж від міст, звідки вийшли перші запорожці, або від назви більшості козаків, які вперше склали курінь. Серед них — Іванівський, Канівський,

Переяславський та інші. Відтак в умовах прикордоння сформувався своєрідний тип людини, котра була одночасно і воїном, і трудівником.

1. Що означає термін «січ»?

2. Хто, коли й де заснував першу Запорозьку Січ?

3. Що таке курінь? Від чого залежали назви куренів?

Ім’я (повне). Дмитро Іванович Вишневецький. Народження. Народився в родовому маєтку в місті Вишнівець Волинського воєводства (нині Кременецький район Тернопільської області). Походження. З княжого роду Корибутовичів-Вишне-вецьких.

Ключові події життя. У двадцятирічному віці став черкаським та канівським старостою. В 1553 році перебував на службі в султана Сулеймана І, ймовірно, задля звільнення своїх родичів із полону. В 1556 році заснував на острові Мала Хортиця першу січ. Отримав від короля титул «стражника на Хортиці». Здійснив низку вдалих походів у турецькі та татарські володіння. Того ж року на чолі власного війська та козацьких загонів здобув турецьку фортецю Іслам-Кермен (нині місто Каховка). В 1557 році татари двічі брали в облогу Хортиць кий замок, тому Дмитро Вишневецький змушений був покинути Хортицю, Оскільки польський король не надав обіцяної допомоги, тимчасово перейшов на службу до московського царя Івана IV Грозного. В 1563 році був одним із претендентів на місце молдовського господаря. Під час походу до Молдови був поранений, потрапив у полон, і страчений турками у місті Стамбулі: за наказом султана його скинули на гаки. Оспіваний у народній думі «Про козака Байду».

1. Чи згідні ви з твердженням: «Своїм життям та смертю вплинув на формування героїчного образу козака — захисника рідної Батьківщини»? Відповідь обґрунтуйте.

Схема Запорозької Січі,

зроблена за малюнком середини XVII століття

1. Попрацюйте в парах. На основі схеми та матеріалу та третього пункту параграфа складіть усну розповідь про особливості забудови Запорозької Січі.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Попрацюйте із завданням «Кросворд навпаки». Складіть запитання до кросворда. Запишіть їх у зошит.

3. Уявіть, що ви перенеслися на кілька століть назад та опинилися в безмежних просторах Дикого Поля XV-XVI століть. Складіть опис своєї мандрівки, використовуючи слова: уходники, промисли, зимівники, хліборобство, скотарство, ремесла, Запорозька Січ, козаки, татари, свобода.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)